До знаменної дати, в бібліотеці училища була організована книжкова виставка “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі!”
Поетеса – беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, у неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву.
Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, — пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди. Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки. © Ліна Костенко
Бажаємо Ліні Василівні міцного здоров’я, наснаги, терпіння, а також перемоги України!