Рекомендації для батьків

Війна та підлітки

Особливості реагування на стрес у кожної людини різні. Особливості реагування на стрес у дітей досить часто подібні. Адже, якщо їх потреби не задовільняються тривалий час, то може розвинутись «токсичний стрес». Це небезпечно, тому що тривале вироблення гормонів стресу вливає і на психічне, і на соматичне самопочуття. Але за допомогою правильного ставлення дорослих, можна досягти позитивних змін.

Ознаки наслідків «токсичного стресу» в поводженні підлітка:
✅ Поступово стає дратівливим або агресивним
✅ Швидко втомлюється
✅ Втрачає вагу
✅ Панікує
✅ Розсіяна увага
✅ Підвищена активність
✅ Незрозумілі соматичні скарги
✅ Проблеми зі сном
✅ Надмірна прив’язаність до батьків.

Отже, під час війни та непростих життєвих ситуацій, які вона провокує, по відношенню до підлітків психологи радять:
 ►Говорити і слухати. А головне чути те, що дитина розповідає: про свої думки, почуття, сприйняття ситуації. Варто пояснитии підлітку все, що відбувається, враховуючи його вік і знання.
►Запропонувати, по можливості, спільну діяльність (зробити щось корисне для інших або потурбуватись про власне житло, ігри, тощо)
►Дозволити емоціям бути. Психологи радять не приховувати від підлітка свої справжні почуття, бо він все одно здогадається про них і буде відчувати себе обманутим. Тож переживати і плакати перед дитиною старшого віку – це абсолютно нормально. Проте не варто робити це дуже часто, бо така поведінка може спровокувати депресію: як у вас, так і у дитини. Варто дозволити емоціям вийти, а потім спробувати налагодити рутинне життя.
►Планувати майбутнє. Не бійтеся разом мріяти та планувати, що будете робити після війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують, а також додають впевненості у майбутньому.
►Обійматися. Тактильний контакт дуже важливий в умовах невизначеності і стресу, тож частіше обіймайте свою дитину і говоріть їй, що все буде добре.
►Дивитися разом улюблені фільми. Психологи радять обирати життєствердні фільми, які здатні подарувати відчуття надії. Дивіться разом, обійнявшись, а потім обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після війни обов'язково знову буде нормальне життя.
►Читати вголос. Це заняття дає відчуття захищеності та спокою. Тільки не читайте тривожні новини, краще читайте книжку з цікавим, а головне "мирним" сюжетом.
►Хвалити за досягнення дитини. Зараз для вашого підлітка життєво важливо, щоб його (чи її) хвалили за найменшу дрібничку. Так ви вселяєте підлітку віру у свої сили та демонструєте свою підтримку.
►Заохочувати спілкуватися з однолітками. Через стрес дитина може стати закритою і не бажати спілкуватися з однолітками. Та це шкідливо для її психіки і розвитку. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Тож варто усіляко сприяти цьому і використовувати будь-який шанс на спілкування дитини з друзями. Оптимально, щоб це було спілкування офлайн, але якщо немає такої можливості, онлайн-спілкування теж буде корисним, не варто йому перешкоджати.
►Долучати підлітків до допомоги іншим. Це дуже важливо, щоб дитина відчула свою соціальну значимість. Але робити це треба за умов максимальної безпеки для неї. Можна долучатися до допомоги разом з підлітком, так він відчує вашу підтримку і турботу.
►Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Одразу звертайтеся до психолога (у сьогоднішніх умовах підійде і онлайн-консультація), якщо побачите у дитини ознаки ступору, апатії, депресії чи посттравматичного розладу.

Гарячі лінії надання психологічної допомоги

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-якихоператорів — безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. – 0 800 213 103.

Консультування з правових питань:

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96.

Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)- 721-04-63 (066)-219-09-73.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування: Електронна пошта – hotline@la-strada.org.ua

Telegram – NHL116123

Messenger – lastradaukraine

Skype – lastrada-ukraine

Інформаційні ресурси по темі психологічної допомоги в часі війни.

Інформаційні ресурси Центру здоров’я “Коло сім’ї”

Курси Міністерства цифрової трансформації України

Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних

Робота з емоційним вигоранням

Оперативна допомога при ПТСР

В стресовий момент: рекомендації психолога

Увага на ноги. Подивитися, на них, особливо, коли ноги не відчуваються. Стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг». міцні і впевнені стопи на землі. Топати, стрибати, давати дітям бігати скільки можна.
Спиною опертись на стіну, стілець, відчути опору.
Знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфокусувати погляд.
Стискати, терти долоні.
Обійняти себе, похлопати по плечам. Пояснити дитині про янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі)
Точка між мізинцем і безіменним - пом‘яти.
Простукати грудну клітину 1 удар на секунду (нормалізація серцебиття). Не частіше! Дитині можна простукати колінки або плечі. Проговорювати «Я справляюсь, ми справляємось! Ми молодці»
Потягуватись! Розтягувати м‘язи. в стресі м‘язи спазмуються. Мінімально - тягніть шию, пальці рук.
Активно розминайте обличчя, кривляйтесь, дуркуйте як можете .
Видихати довше, ніж вдихати. «задувати свічку», співати.
Не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок - вверх, вниз, право, ліво. Затримати.
Обіймати дітей і всіх-всіх.
Пити воду, хоч потрошку.
Нагадувати собі і дітям ходити в туалет.
Плакати, якщо плачеться, так виходить кортизол (гормон стресу).

Дихайте.
Ми сильні!

Безпека дітей в інтернеті

Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в Інтернеті. Цифрове середовище, зокрема Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але й способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять дедалі більше часу в Інтернеті.

Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами  телефонів:

  • Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав  дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00): 

– 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних), 

– 116 111 (безкоштовно з мобільних); 

онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ. Ресурси для батьків:

1. Пам’ятка для батьків: «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок».

2. Канал для батьків щодо безпеки дітей в Інтернет «Stop Sexting Ukraine»

3. Батьки та діти в Інтернеті: путівник безпечних мандрів (запис прямої трансляції)

4. “Уважні батьки” – інформаційна кампанія, що її проводить Український фонд “Благополуччя дітей”, аби привернути увагу до проблеми грумінгу (зваблення дітей в мережі).

Відео: “Батьківство – це виклик. Будьте пильними, аби чогось не проґавити!”

5. Відео: «Максим вдома? Соціальна реклама про захищеність дітей в Інтернеті».

6. Батькам. Питання-відповіді про безпеку в Інтернеті.

УВАЖНІ ОНЛАЙН АБО ЯК ЗАПОБІГАТИ СПОКУШАННЮ ДІТЕЙ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Діти  починають користуватися Інтернетом уже з наймолодшого віку. Із цим пов’язано багато позитиву (доступ до знань, інформації, розваг, можливість реалізувати суспільні контакти, комунікація тощо), але користування мережею без контролю батьків та без відповідних знань може бути небезпечним. Освіта щодо безпеки онлайн та контроль безпеки дітей в Інтернеті у зв’язку з повною доступністю Інтернету – це завдання дорослих (батьків та педагогів). 

Проблема спокушання в мережі характерна для багатьох країн світу, і України зокрема. Адже ніколи не відомо, хто знаходиться по інший бік екрану при спілкуванні в мережі. У зв’язку із все більшою доступністю Інтернету (зокрема через появу смартфонів) та все більші можливості, які дають нові технології (фотографування та відсилання фотографій і відео, месенджери, соціальні мережі), діти все частіше наражаються на маніпуляції в мережі з метою сексуального використання. 
Розглянемо поняття. 
Спокушання онлайн – це процес, у якому доросла особа за допомогою Інтернету або телефону будує стосунки з дитиною з метою сексуального використання, в тому числі для отримання матеріалів сексуального характеру або навіть сексуальних контактів під час зустрічі в реальному житті. 
Грумінг в Інтернеті – входження в довіру до дитини задля використання її для свого задоволення або з метою збагачення.
Секстинг – пересилання повідомлень, фотографій інтимного змісту за допомогою телефону, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв.

Підліток повинен знати, що таке насильство та порушення особистих кордонів у стосунках, і як це може проявлятися. У контексті стосунків онлайн можливими попереджувальними сигналами є:
- швидке прагнення до зміцнення стосунків;
- спроба ізоляції від сім’ї та знайомих;
- контроль щоденного життя;
- постійний контакт та очікування постійної доступності;
- емоційний шантаж та провокування почуття провини;
- злість та агресія у випадку невиконання чи недостатньо ретельного виконання очікувань кривдника;
- спонукання до приховування стосунків і того, що в них відбувається, а також до зберігання спільної таємниці;
- прохання, спонукання або змушування до відсилання інтимних фотографій чи відео;
- очікування різних доказів кохання та важливості стосунків.
Завдання батьків подбати, аби молодші діти не мали контактів зі сторонніми в мережі. Але чим старшою стає дитина, тим складніше це зробити.
Зламувати акаунти дітей чи перевіряти месенджери без дозволу – не вихід. Натомість варто навчити дитину тому, як розпізнати особу, з якою вона познайомилась онлайн.

ЧОМУ ПІДЛІТКИ СТАЮТЬ МІШЕННЮ?
•	це бурхливий етап статевого дозрівання та фізичних змін;
•	це етап відокремлення від батьків або значимих дорослих, бажання бути незалежними, пошук нових авторитетів;
•	період коливання настрою, зміни психічних процесів;
•	входження у різні групи ровесників та самоствердження в них;
•	період пошуку та експериментів;
•	пошук нових відчуттів, боротьби з нудьгою;
•	формування власної системи цінностей та власної ідентичності.

ТИПОВА ПОВЕДІНКА СПОКУСНИКІВ В МЕРЕЖІ:
1.	Пошук дитини.
2.	Вивчення її інтересів і потреб.
3.	Завоювання довіри.
4.	Ізолювання.
5.	Посилення контакту, підкріплення.
6.	Розмови на інтимні теми.
7.	Заохочення до ризикованої поведінки.
8.	Перекладання відповідальності на дитину.
9.	Шантаж і погрози.

ХАРАКТЕРИСТИКА НЕБЕЗПЕЧНИХ КОНТАКТІВ ОНЛАЙН:
•	прагнення швидкого зміцнення стосунків;
•	спроби ізоляції від сім’ї та знайомих;
•	щоденний контакт – ілюзія включення та близьких контактів;
•	емоційний шантаж та провокування відчуття провини;
•	агресія у випадку невиконання очікувань «онлайн-друга» ;
•	приховування знайомства або зберігання спільної таємниці;
•	прохання, спонукання або вимога надсилати інтимні фото чи відео;
•	вимога, шантаж, погрози з метою виманювання додаткових фото, відео чи сексуальних контактів.

Можна перевірити таку інформацію щодо особи, з якою дитина познайомилась онлайн:
- акаунти в інших соціальних мережах;
- частоту й історію публікацій онлайн;
- інформацію про школу та знайомих нового онлайн-друга, а також груп, до яких він чи вона належить; взаємодію з іншими знайомими; 
- готовність побачитися за допомогою веб-камери чи іншого додатка, який забезпечує відеозв’язок. 
Якщо ідеться про зустріч дитини з людьми, з якими вона познайомилась в мережі, надзвичайно важливо встановити засади безпеки. 

Батьки найкраще знають типову поведінку своєї дитини, тому важливо реагувати на зміни в поведінці. Особливу увагу слід звернути на:
•	відсторонення, сум, пригнічений настрій;
•	різкі поливання настрою;
•	агресивна поведінка;
•	надмірна скритність, особливо щодо активності онлайн;
•	страх залишити телефон чи планшет хоч на секунду, надмірні емоційні реакції в ситуації відсутності доступу до Інтернету;
•	зустрічі або бажання зустрічей з незнайомцями , що супроводжуються відмовою говорити на цю тему;
•	аутоагресію, думки про самогубство;
•	будь-які зміни у звичках  та поведінці дитини ;

УВАЖНІ БАТЬКИ, ТОБТО ЯКІ? 
Треба пам’ятати про важливість:
- побудови стосунків з дитиною;
- розмови з дитиною, вислуховування дитини;
- інтересу до дитини (її почуттів, мрій, ідей тощо);
- спостереження за дитиною, спроба зрозуміти її поведінку;
- реагування на потреби дитини;
- реагування в ситуації загрози.
ЩО РОБИТИ?ЩО НЕ РОБИТИ?
Уважна присутністьВідстеження кожного кроку, контроль
Розмови, діалог, компромісиКритика зовнішнього вигляду, манери одягатись, друзів
Відкриті розмови на важливі теми, заохочення
до дискусії
Лекції та моралізаторство
Будьте доступними, ініціюйте контактОбражатись на підлітків, уникати контакту
Приймайте дитину, її переконання та поглядиВторгнення на акаунти дітей
Аргументуйте свою позицію, погляди та очікуванняМаніпуляції
Спільне проведення часу: хобі та зацікавленняПокарання
Проявляйте інтерес до того, що відбувається в житті дитиниЗаборона користування Інтернетом
Дозволяйте дитині запрошувати друзів додомуВимога ліквідувати акаунт
Навчіть правил безпечної поведінки в мережі,
в т.ч. правило обмеженої довіри, налаштування акаунту
Залякування
Порівняння з іншими
Образи, приниження

Спокушання дітей в Інтернеті – це злочин. Будь-які дії сексуального характеру по відношенню до дитини караються законом.

Так, згідно з Кримінальним кодексом України, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні будь-яких матеріалів, у тому числі зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, порнографічного характеру карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (ст. 301).

За статеві зносини з неповнолітніми або за розбещення винному загрожує позбавлення волі на строк до 8 років (ст. 155 та 156 КК України). За зґвалтування дитини передбачене позбавлення волі на термін до 15 років (ст. 152).

ДЕ ШУКАТИ ДОПОМОГИ?

Коли ми знаємо чи підозрюємо, що нашу дитину спокушають у мережі, ми звертаємось до поліції із заявою про підозру у скоєнні злочину. Заява повинна містити якомога більше інформації про ситуацію, в якій опинилася дитина. До заяви треба додати всі доступні сліди спокушання – записи (знімок  екрану) розмов, фотографії чи лінки на сайти, якими користувалася дитина.

Існує Національна дитячої «гаряча» лінія 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону), яка надає безкоштовну анонімну допомогу дітям, молоді, а також батькам і вчителям, які потребують підтримки або інформації, зокрема й щодо спокушання онлайн.

Що мають робити батьки, щоб формувалася надійна прив’язаність?

■ Слухати й чути, утримуючись від зайвих порад та коментарів, що можуть образити.

■ Щиро цікавитися його/її захопленнями, музикою, хобі (навіть якщо дорослому вони не дуже цікаві).

■ Оплатити квитки на який-небудь дорогий і бажаний концерт (ще краще на концерт в іншому місті) і піти разом.

■ Слухати підліткову музику. Скласти плей-лист своїх улюблених пісень і попросити дитину скласти свій (потім можна завантажити ці пісні в домашній програвач).

■ Влаштовувати «сімейні дні», коли вся родина збирається і проводить час разом. Можна попросити дитину записати на аркушах паперу заняття, які їй цікаві (похід у кіно, прогулянка, відвідування певних місць, гра у футбол, похід із мамою в перукарню тощо) і які вона б хотіла здійснити разом із сім’єю, скласти ці папірці в якусь посудину і на кожен «сімейний день» витягувати один або кілька і втілювати в життя ці побажання.

■ Влаштовувати виїзди, у яких можна побути разом усією сім’єю.

■ Усією родиною брати участь у сімейних заходах (наприклад, бути командою в спортивному орієнтуванні, квестах, грі в боулінг тощо).

■ Вибрати один день на тиждень, коли сім’я проводить час разом і без гаджетів. Якщо не виходить присвятити цілий день, це може бути година або кілька годин.

■ Зробити разом щось добре для інших: допомогти притулку для собак, змайструвати шпаківню, купити продукти бабусі.

■ Разом покататися на машині нічним містом.

■ Влаштувати разом перестановку вдома.

■ Займатися чимось разом: ходити в походи, на риболовлю, займатися єдиноборствами, разом сходити до стиліста, косметолога, на манікюр, підібрати гардероб.

■ Скласти ТОП-10 цікавих ідей для спільного проведення часу і поступово втілювати їх у життя.

■ Запитувати, що подобається і що не подобається у всіх сферах життя: від політики до кольору серветок на столі.

■ Просити обґрунтувати свою позицію: ставити запитання, формулювати свою думку, відстоювати її, шукати аргументи.

■ Дивитися разом новини, обговорювати політичну ситуацію в країні.

■ Залучати дитину до розмов, цікавитися її думкою щодо «дорослих» тем, наприклад, що відбувається в країні або у світі, про екологію тощо.

■ Допомагати дитині налагоджувати відносини з іншими близькими дорослими, яким ви довіряєте.

■ Допомогти підлітку знайти дорослих наставників, тренерів, які можуть навчити його/її чогось цікавого і заодно стати добрими друзями.

■ Спробувати налагодити стосунки з батьками друзів дитини і проводити спільно свята, вихідні, разом вирушати на прогулянки, в поїздки.

■ Цікавитися друзями дитини, запрошувати їх у гості, грати в настільні ігри або займатися будь-чим, що допоможе ближче познайомитися з друзями дитини і налагодити відносини між ними і вашою родиною.

■ Регулярно годувати приятелів підлітка (годування – це один із виявів турботи).

■ Допомагати там, де підліток потребує допомоги, наприклад, у навчанні, сходити разом до лікаря тощо.

■ Знайти спільні інтереси для проведення сімейних вечорів: настільні ігри, кросворди, загадки, спільне читання, перегляд і обговорення фільмів тощо.

■ Імпровізувати й проявляти турботу там, де підліток її не очікує: запросити його на обід у кафе, приготувати улюблений сніданок, спекти торт, напекти смішних млинчиків, як у дитинстві, тощо. Не надто важливо, що це за заняття – важливий момент приємної несподіванки і демонстрація того, що інтереси підлітка беруться до уваги.

■ Організувати спільні активні прогулянки: велосипед, ролики, походи, прогулянки в парку тощо.

■ Запропонувати спробувати разом щось нове. Це може бути що завгодно: від польоту на повітряній кулі або кінної прогулянки до спроби навчитися їсти китайськими паличками.

■ Піклуватися в простих ситуаціях: збити подушку, застелити ліжко, допомогти зібрати речі.

■ Організувати похід до магазину, де дитина сама вибере, що їй сподобалося (навіть якщо дорослому воно не до смаку).

■ Влаштувати спільну фотосесію або запропонувати сфотографувати дитину.

■ Запропонувати разом приготувати улюблену страву.

■ Попросити допомоги в побутових справах.

■ Подарувати відвідини майстер-класу на цікаву тему. Може, дитина давно хотіла навчитися знімати відео для блогу, зробити свій сайт, щось змайструвати в гончарній або столярній майстерні, навчитися шити зі шкіри, готувати, спробувати себе в ролі журналіста або зробити щось ще.

■ Повісити на видному місці (наприклад, на холодильнику) списки бажаних подарунків для всіх членів сім’ї, у які кожен/кожна може записувати те, що хотів/-ла б отримати. Несподівано виконувати бажання дитини (за можливості, звичайно). Можна домовитися про те, що бажання можуть бути як матеріальні, так і ті, що не потребують великих витрат (наприклад, відвідування якихось місць).

■ Разом скласти сімейне дерево, зібрати фотографії у сімейний архів, розпитати родичів про цікаві факти з життя когось із предків.

■ Спільно скласти календар майбутніх свят, днів народження родичів і друзів дитини, допомогти спланувати й підготувати подарунки.

■ Разом зварити глінтвейн (безалкогольний) або приготувати смачні коктейлі.

■ Разом посадити дерева.

■ Навчитися робити цікавий фокус і навчити робити його дитину.

■ Спланувати спільну подорож і заздалегідь подивитися фільми або почитати книги про місто або країну.

■ «Подуріти» разом: подивитися дитячий мультик, покататися на каруселі, гойдалці, пограти в сніжки, адже всі ми в душі малі діти!

■ Розповідати про своє дитинство, свої помилки, переживання, проблеми й радості того часу.

■ Почитати або подивитися з дитиною цікаві молодіжні блоги.

■ Навчити того, що ви вмієте самі.

■ Попросити дитину навчити чогось вас, чого ви не вмієте.

■ Зустріти, провести, підвезти на машині.

■ Підкласти в кишеню шоколадку, цукерку, сухофрукти, горішки або невеликий перекус у дорогу.

■ Зберігати старі блокноти та зошити, колекцію каменів, ляльок, наклейок та інших речей, які дитина зберігає.

■ Ненав’язливо висловити підтримку перед важливими подіями і після них (відправити повідомлення, покласти записку в кишеню, запитати, як пройшов день, і вислухати).

■ Цікавитися щоденним життям дитини, зберігаючи за нею право не говорити про те, про що вона говорити не хоче. Підтримувати відчуття, що на вас у будь-який момент можна покластися чи попросити про допомогу.

■ Передавати відповідальність за ті сфери життя дитини, з якими вона справляється, і допомагати там, де ще виходить не все.

■ Зберігати довірені вам секрети і не обговорювати дитину з іншими в її присутності.

■ Запитувати дозвіл, перш ніж показувати або публікувати в інтернеті фотографії дитини.

■ Уникати критичних коментарів щодо зовнішності, одягу, нового хобі (можна обговорювати й говорити про те, що у вас інша думка, але підбирати тактовні слова і використовувати «Я-висловлювання»).

■ Обов’язково радитися, перш ніж прийняти рішення, що стосується дитини.

■ Допомагати приймати зміни, що приносить

дорослішання. Можна подарувати хороші книги про зміни, що відбуваються з тілом та настроєм, або пояснити простими словами, опираючись на власний досвід.

■ Виявляти увагу до підлітка не тільки тоді, коли вам щось потрібно від нього.

■ Пам’ятати, що кожен має право на помилки. Важливо вчити не бути досконалим, а вміти визнавати та виправляти зроблені помилки.

■ І найважливіше – частіше говорити прості й приємні слова та акцентувати на сильних сторонах дитини.